Що таке дисморфічний розлад
Дисморфофобія – це психічний розлад, при якому людина надмірно зациклюється на своїй зовнішності та сприймає незначні особливості або навіть неіснуючі недоліки як серйозний дефект. Якщо говорити простими словами, дисморфофобія — це болісна переконаність у тому, що із зовнішністю «щось не так». Цей стан також називають body dysmorphia, дисморфоманія або патологічний дисморфізм.
Найчастіше переживання пов’язані зі шкірою, фігурою, носом, волоссям, вагою або рисами обличчя, хоча оточуючі зазвичай не помічають цих особливостей або вважають їх незначними. Важливо розуміти, що дисморфофобія — це не звичайна невпевненість у собі, а психічний розлад, що викликає сильну тривогу та поступово починає впливати на якість життя. Найчастіше захворювання розвивається у підлітковому віці та у молодих дорослих.
Вартість лікування психічних розладів у клініці Ренесанс-Київ
| Комплексне лікування психічних розладів (лікування, проживання, харчування) | від 25 000 грн |
| Лікування психічних розладів вдень в Києві | 3 800 грн |
| Лікування психічних розладів уночі в Києві | 7 500 грн |
| Лікування психічних розладів амбулаторно | 2 000 грн |
Лікування психічних розладів у стаціонарі | 3 500 грн |
Заявка на консультацію
Симптоми дисморфофобії
Синдром дисморфофобії проявляється постійною та болісною фіксацією на власній зовнішності. Головний симптом розладу – виражена зацикленість на зовнішності та неможливість перестати думати про «дефект». До основних проявів дисморфофобії належать:
- постійні нав’язливі думки про зовнішність;
- часте розглядання себе в дзеркалі або, навпаки, повна відмова від дзеркал та фотографій;
- постійне порівняння своєї зовнішності коїться з іншими людьми;
- спроби приховати «недоліки» за допомогою макіяжу, одягу, зачіски чи фільтрів;
- переконаність у тому, що оточуючі помічають дефект та засуджують зовнішність;
- багаторазові звернення до косметологів та пластичних хірургів без задоволеності результатом;
- тривожність, сором, зниження самооцінки та емоційне виснаження;
- уникнення спілкування, побачень, громадських місць та соціальних контактів.
У деяких пацієнтів з’являються нав’язливі дії — постійне виправлення зовнішності, маскування шкіри, розчісування волосся або спроби «виправити» недолік самостійно.
Дисморфофобія причини
Точних причин розвитку дисморфічного розладу остаточно не вивчені. Що таке дисморфофобія? Фахівці вважають, що дисморфофобія розвивається під впливом одразу кількох факторів — психологічних, біологічних та соціальних, які поступово формують спотворене сприйняття власної зовнішності.
До основних причин дисморфофобії належать:
- низька самооцінка та підвищена чутливість до критики;
- психологічні травми, насмішки та буллінг через зовнішність;
- завищені стандарти краси та постійне порівняння себе з іншими;
- вплив соціальних мереж, фільтрів та ідеалізованих зображень;
- тривожні розлади, ДКР, депресія та розлади харчової поведінки;
- спадкова схильність та особливості роботи нервової системи.
Особливо часто зустрічається дисморфофобія у підлітків, оскільки саме у цьому віці формується самооцінка та сприйняття власного тіла. Критика зовнішності з боку однолітків, тиск соціальних мереж та прагнення відповідати «ідеалу» можуть стати пусковим механізмом для розвитку розладу.
Дослідження показують зв’язок дисморфофобії із розладами харчової поведінки. За даними дослідження, опублікованого в журналі Розлади харчової поведінки та ваги, люди з ознаками порушень харчової поведінки значно частіше відчувають хворобливе занепокоєння зовнішністю. Серед учасників із передбачуваними розладами харчової поведінки симптоми тілесної дисморфії зустрічалися більш ніж у 70% обстежуваних.
Також фахівці припускають, що на розвиток розладу можуть впливати порушення обміну серотоніну — речовини, яка бере участь у регулюванні настрою та тривоги. Тому причини дисморфобії зазвичай пов’язані не з однією проблемою, а з поєднанням внутрішніх переживань, життєвого досвіду та особливостей психіки людини.
Наслідки дисморфофобії для психічного та фізичного здоров’я
Без лікування дисморфофобічний синдром поступово починає проводити всі сфери життя. Постійна незадоволеність зовнішністю призводить до хронічного стресу, емоційного виснаження та зниження самооцінки. У багатьох пацієнтів розвивається депресія через зовнішність, з’являються тривожні розлади, нав’язливі думки і почуття сорому. Людина починає уникати спілкування, фотографій, побачень, громадських місць та соціальних контактів. Поступово формується ізоляція, погіршуються відносини з близькими, виникають проблеми у навчанні та роботі.
У важких випадках розлад може супроводжуватися панічними атаками, самоушкоджуючим поведінкою та суїцидальними думками. Деякі пацієнти годинами намагаються виправити зовнішність: травмують шкіру, безконтрольно використовують косметичні процедури або постійно звертаються до пластичних хірургів, залишаючись незадоволеними результатом.
Крім того, дисморфофобія у чоловіків трапляється не рідше, ніж у жінок. Чоловіки частіше зациклюються на формі тіла, м’язовій масі, волоссі або рисах обличчя, що також може призводити до тривоги, соціальної замкнутості та погіршення якості життя. Без професійної допомоги симптоми розладу зазвичай посилюються, тому своєчасна консультація психолога допомагає запобігти важким наслідкам для психічного та фізичного здоров’я.
Діагностика дисморфофобії
Діагностика починається з консультації психіатра чи психотерапевта. Фахівець оцінює ставлення людини до своєї зовнішності, рівень тривоги та наявність нав’язливих думок про «дефекти».
Під час бесіди лікар з’ясовує:
- скільки часу людина витрачає на переживання про зовнішність;
- чи заважають ці думки роботі, навчанню та спілкуванню;
- чи є уникнення дзеркал, фотографій чи соціальних контактів;
- чи намагається пацієнт постійно приховувати чи «виправляти» недоліки;
- чи були часті звернення до косметологів чи пластичних хірургів.
Завдання діагностики – відрізнити розлад від звичайної незадоволеності зовнішністю. Наприклад, людина може переживати через фігуру чи шкіру, але за відсутності психічного розлади ці думки стають нав’язливими і впливають на повсякденне життя. При дисморфічному розладі тривога займає значну частину дня і призводить до уникнення людей, стресу і дій, що повторюються.
Також фахівець враховує різницю між поняттями дисморфоманія та дисморфофобія. При дисморфофобії людина припускає, що її переживання можуть бути перебільшені, тоді як при дисморфоманії переконаність у наявності дефекту стає практично непохитною. Додатково можуть використовуватися психологічні тести на дисморфофобію та шкали оцінки тривоги, депресії та обсесивних симптомів. Якщо вас цікавить, як лікувати дисморфофобію, перший крок – професійна діагностика та консультація психіатра.
Лікування дисморфофобії
Дисморфічний розлад тіла добре піддається терапії при своєчасному зверненні до фахівця. Лікування спрямоване як зниження тривоги, а й зміна хворобливого сприйняття власної зовнішності, роботу з самооцінкою і нав’язливими думками.
Як позбутися постійної фіксації на зовнішності при дисморфобії? Головне усвідомити, що самостійно впоратися з вираженими симптомами буває складно, тому найефективнішим вважається комплексний підхід за участю психіатра та психотерапевта. У процесі лікування спеціаліст допомагає:
- знизити тривожність та емоційну напругу;
- зменшити нав’язливі думки про зовнішність;
- перестати постійно перевіряти та «виправляти» зовнішність;
- відновити самооцінку та соціальну активність;
- навчитися по-іншому сприймати своє тіло та зовнішність.
Методи лікування
Основою лікування дисморфофобії у клініці “Ренесанс-Київ” є психотерапія, а саме когнітивно-поведінковий підхід (КПТ). Цей метод допомагає виявити негативні установки про зовнішність, змінити тривожні думки та поступово зменшити нав’язливу поведінку.
Під час терапії пацієнт навчається:
- контролювати тривогу та самокритику;
- менше залежати від думки оточуючих;
- справлятися з бажанням постійно перевіряти зовнішність;
- зменшувати уникаючу поведінку та соціальну ізоляцію.
При помірних та тяжких формах розладу додатково може призначатися медикаментозна підтримка – найчастіше антидепресанти групи СІЗЗС, які допомагають знизити тривогу, нав’язливі думки та емоційну напругу. Якщо симптоми виражені дуже сильно і заважають повсякденному життю, може знадобитися інтенсивніше спостереження фахівців. Лікування зазвичай займає час, оскільки робота спрямована на глибоке зміна сприйняття себе та стійких моделей мислення.
Якщо ви шукаєте, як позбавитися дисморфофобії, важливо не відкладати звернення за допомогою. Чим раніше починається терапія, тим вища ймовірність відновити емоційний стан, впевненість у собі та якість життя.